Познайомимося ближче? Тоді через гру!

Познайомимося ближче? Тоді через гру!

    Шановний   абітурієнте ,  приєднуйся   до   нас ,  і   ми   розповімо   тобі   докладніше   про   себе ! Розповімо   під   час   гри .  ...

середу, 23 червня 2021 р.

Відвідали ветерана

 У День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни голова ГО «Сєвєродонецька міська організація ветеранів України» Сергій Миколайович Дядик, його заступник Микола Іванович Прокопенко та голова ради ветеранів ДНЗ «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей» Володимир Дмитрович Альошин відвідали одного з старійшин нашого міста – Дмитра Йосиповича Долотова.

Народився Дмитро Йосипович 1923 року у Білорусії. На фронт призивався з українського Лисичанська, а визволяти від фашистської навали довелося пів-Європи та потому ще й до війни проти Японії долучитися.

З боєприпасами на плечах форсував артилерист Долотов озеро Сіваш. Звільняв кримський Армянськ. При взятті Сімферополя отримав важке поранення – того осколка ветеран носить у собі й досі. Але після шпиталю знову повернувся на фронт, аби звільняти Ясси, Бухарест, Софію, Будапешт, Відень, Бєлград, Прагу – за бажання географію Європи можна вивчати за медалями Дмитра Йосиповича. Є серед нагород героя й ордени Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Богдана Хмельницького, а ще медаль «За відвагу», якою нагороджували воїнів за особисту мужність та відвагу у боях з ворогами та при захисті недоторканності державних кордонів.

Після повернення з фронту Дмитро Йосипович закінчив Воронезький лісотехнічний інститут. Працював старшим лісничим в Комі АРСР, потому інженером ВТК, начальником біржі круглого лісу, конструктором першої категорії тресту «Луганськхімбуд», старшим інженером проектно-конструкторського бюро «Доноргтехбуд» у Сєвєродонецьку, а далі – викладачем спецтехнології та 20 років військовим керівником у ПТУ-98 – нині ДНЗ «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей».

Дмитро Йосипович і сьогодні тримає поставу, як і годиться справжньому військовому. А ще, не зважаючи на вік, розпочинає ранок з фіззарядки – півтори години йоги і вправ з гантелями. «Якщо пропущу зарядку – то й день не такий», – посміхається ветеран. І щиро дякує за увагу, за те, що не забувають його у ліцеї та міській раді ветеранів.
Щира вдячність й Вам, Дмитре Йосиповичу за трудовий і ратний подвиг. Міцного здоров’я Вам ще на багато-багато років!



Немає коментарів:

Дописати коментар